Вибір, комплектація, монтаж та складання електрощита
Розподільний щиток на вході у квартиру – це серце всієї електропроводки, її ядро. Хоч би які проблеми з електрикою в процесі її експлуатації, електрощит залишається ключовим органом управління. Найчастіше він символічно стоїть у коридорі або передпокої, неподалік вхідних дверей, втілюючи собою образ захисника будинку та майна.
Слід зазначити, що зараз дедалі частіше спостерігається поділ на два типи щитків – розподільні щити та щити обліку. Перші перебувають усередині квартири, а другі – зовні, у під'їзді, щоб спростити процес зняття показань співробітниками контролюючих органів. У будинках старої будівлі на сходовій клітці також може зберігатися комбінований обліково-розподільний щиток, куди зведені кабелі одразу від кількох квартир на поверсі. Сьогодні ми розглядатимемо найсучасніші щитки, які відповідають останнім нормативам у сфері електромонтажу.
Вибір та монтаж електрощитка
Починати потрібно з того, з якого матеріалу буде виконаний Ваш щиток. На ринку зараз присутні металеві та пластикові електрощити. У переважній більшості випадків вибір ґрунтуватиметься на тому, наскільки благополучно ситуація в під'їзді та/або яка естетика передпокою, де буде щиток. Так, пластикові моделі сприймаються більш невагомо і часто встановлюються там, де немає ризику, що хтось вирішить з пустощів або по необережності щось порушити в распредщитке.
У свою чергу, металеві щитки має сенс монтувати, коли у Вашому під'їзді живе не дуже приємна публіка. Короб із металу зазвичай замикається куди більш ґрунтовно і для того, щоб розкрити його без ключа людині потрібно досить багато часу та сил. Така сама аргументація застосовна для сімей, у яких є маленькі діти. Якщо Ви знаєте, що дитина цікава і побоюєтеся, що вона дістанеться електрощитка, вибирайте той, у якого більш серйозний замикаючий механізм.
Нарешті, якщо мова йде про те, щоб «втопити» внутрішньоквартирний щиток у стіну, тут більший пріоритет мають саме металеві щитки. Якщо цей якісний виріб, пофарбований спеціальною фарбою, йому не страшний монтаж у товщу перекриття – навіть через 20 років при нормальній вологості у приміщеннях він не проіржавіє. У той же час, пластик за ці роки здатний помітно пожовтіти і почати відколюватися. При малопомітних деформаціях у стіні метал лише податливо зігнеться, а пластиковий короб може луснути.
Наступне важливе питання – визначення необхідного розміру. Це найбільш делікатний момент, що вимагає ґрунтовної попередньої підготовки. Для розуміння габаритів короба потрібно мати гранично точне розуміння, скільки приладів обліку, реле, автоматичних вимикачів та іншого обладнання в ньому буде розміщено. А знати це, напевно, можна лише в тому випадку, якщо є детальний план майбутньої електропроводки по всій квартирі. Для сучасних типів електрощитків визначальною буде максимальна довжина шин та рейок, якими з'єднуються між собою пристрої захисної автоматики, що розташовані в одну лінію.
Припустимо найбільш структурно правильну систему: щит обліку з лічильником і головним вступним автоматом (загальним «рубильником» для кожної квартири) знаходиться на сходовій клітці, а в квартирі розташований лише розподільний щиток із пристроями контурного захисту. У такому випадку вибір зовнішнього щитка з максимальною ймовірністю візьме на себе забудовник будинку, ЖЕК, БТІ, ОСББ або інша керуюча організація. Швидше за все, це буде дешевий накладний пластиковий щиток із запірним механізмом, усередині якого розташується лічильник та один захисний автомат. Завдяки прозорій скляній вставці, контролери зможуть знімати показання, не турбуючи мешканців, а запрошений електрик під час роботи зі щитком на сходовій клітці зможе заздалегідь знеструмити певну квартиру, не звертаючись до внутрішньоквартирного щита.
Таким чином, у більшості випадків завдання споживачів полягатиме лише у підборі внутрішнього щитка. Говорячи про те, що для нас важливим є його розмір, ми маємо на увазі, що значення має кількість посадкових модульних місць для розміщення всіх елементів контрольно-захисного електрообладнання. У деяких випадках мешканці також додають у цей щиток ще один лічильник електроенергії – це не є протизаконним, проте навряд чи суттєво допоможе, якщо справа дійде до судових розглядів щодо обсягів спожитої електроенергії.
У квартирному щитку можуть бути такі силові вузли:
електролічильник;
пристрій захисного відключення (ПЗВ);
реле напруги;
автоматичні вимикачі чи диференціальні автомати;
розрядник;
таймери та реле із системи «розумний дім»;
Контрольна розетка.
Підрахувавши, скільки пристроїв необхідно буде змонтувати у щиток, замалюйте план з'єднань. По-перше, це допоможе одразу ж прикинути загальну структуру розподільного щита, а по-друге, покаже, який запас місця потрібний для того, щоб перепустити всі необхідні дроти між окремими вузлами. Важливо, щоб провідникам у коробі був «тісно». Вони можуть і навіть повинні лежати щільно, однак це не означає, що пучок проводів, що випирає з короба і заважає закрити дверцята, є допустимим. Правильніше, якщо з'єднання модулів, розташованих на одному рівні, будуть здійснюватися за допомогою контактної шини або рейки, а на наступний рівень струм передаватиметься через загальний клемник. В результаті щиток усередині буде виглядати акуратно і передбачувано навіть для людини, яка її ніколи не бачив. В ідеалі, заглядаючи в повністю зібраний електрощиток, Ви повинні спостерігати близько 50% порожнього простору, 35-40% займуть модулі, а 10-15% - дроти, шини, рейки та перемички.
Слід зазначити, що щитки, як та інші електротовари, мають власний клас захисту. Незважаючи на це, професійні електрики кажуть, що цей аспект може мати значення при облаштуванні проводки в приватному будинку, на дачі, в котеджі або в лазні, але для звичайного багатоквартирного будинку він не грає ролі. Тут немає жодних зовнішніх факторів, які могли б згубно позначатися на щитку або становити небезпеку для мешканців.
Якщо говорити про способи монтажу, то жоден з них не має переваг перед іншими з точки зору електробезпеки. Тим не менш, зручність і естетика, зрозуміло, знаходяться на стороні способу, що вбудовується. Вибір прийому установки має бути заснований не так на особистому бажанні споживача, але в допустимих правилах монтажу електрообладнання у кожному даному випадку. Майже всі вироби на ринку оптимізовані або для накладного або для вбудованого способу. Комбіновані та універсальні моделі зустрічаються набагато рідше.
Якщо є можливість повністю «втопити» щиток у стіну, так і слід надходити – зовні залишаться видні лише дверцята. Більше того, сучасні короби випускають із різним візуальним оформленням кришки – під дерево, під штукатурку, під шпалери. Не забороняється також заклеювати дверцята справжніми шпалерами, якщо вони залишаються доступними і легко відкриваються. Таким чином, щиток повністю зіллється зі стіною і не виділятиметься, псуючи зовнішній вигляд Вашої передпокою.
Проте не завжди мешканці мають право заглиблюватись у стіну. Якщо перегородка є несучою, заборонено робити в ній глибокі отвори, щоб не зменшити міцність всієї конструкції будинку. У цьому випадку залишається лише підібрати щиток із накладним способом монтажу. Трохи більш компромісним рішенням є моделі, які потребують незначного заглиблення в основу, передбачену самою їхньою конструкцією, проте знайти такі вироби на ринку зазвичай буває досить проблематично.
Комментариев нет:
Отправить комментарий